Токунова А.В.

Донецький національний університет

Реалізація принципів Угоди про торгівельні аспекти інтелектуальної власності в Україні: проблеми, перспективи, пропозиції

Знання, інформація стають все вагомішим фактором розвитку економіки будь-якої країни. Тому захист цих об’єктів посідає важливе місце. Актуальність цього питання в усьому світі підтверджується також тенденцією, що країни, в яких захисту інтелектуальній власності приділяється багато уваги, твердо займають позиції лідерів у світі. Це Германія, КНР, Канада, США, і, звичайно, Японія. Остання країна – яскравий приклад того, як держава досягла неймовірно високих результатів у розвитку за рахунок високих технологій та пріорітету інтелектуальной власності.

У справі регулювання та захисту права інтелектуальної власності в багатьох країнах важливе місце посідає Угода про торгівельні аспекти інтелектуальної власності (ТРІПС). Це – договір, укладений членами СОТ, метою якого є зменшення розбіжностей у правилах захисту прав інтелектуальної власності у всьому світі і запровадження загальних міжнародних стандартів у цій сфері. Нею регулюються такі форми захисту інтелектуальної власності: авторське право та суміжні права (наприклад, права виконавців, виробників звукозаписів та трансляційних організацій), захист торгових знаків, включаючи знаки на послуги; охорона промислових зразків тощо.

Ця угода умовно складається з двох частин. Перша визначає базові принципи, такі, як принцип національного режиму (зобов’язує членів СОТ однаковою мірою захищати права своїх громадян та громадян іноземних держав-членів СОТ в межах її території), принцип режиму найбільшого сприяння (зобов’язує членів СОТ однаково ставитися до всіх торгівельних партнерів в рамках СОТ), принцип технологічного прогресу (коли винахідник або автор отримує патент чи захист авторського права, він набуває право утримати інших від нелегального копіювання своїх творів. Загалом суспільство сприймає цей тимчасовий захист інтелектуальної власності як засіб стимулювання розвитку нових технологій та творів, що згодом стануть доступними для всіх). Також обумовлюється, що такий захист не повинен сам стати перешкодою для міжнародної торгівлі. Друга частина Угоди присвячена різним формам захисту прав інтелектуальної власності та способам їхнього забезпечення. Мета цієї частини – впровадити мінімальні стандарти захисту, що мають підтримуватися в усіх країнах. Одночасно Угода залишає простір членам для впровадження більш інтенсивного захисту за бажанням. Члени СОТ також можуть на власний розсуд визначати належні заходи щодо виконання положень Угоди відповідно до своєї правової системи та практики. Крім того, вона містить положення про цивільні та кримінальні процедури, попереджувальні заходи, особливі вимоги стосовно граничних заходів та кримінальних процедур, які повинні бути доступні для власників прав у такий спосіб, щоб вони могли ефективно захищати свої права.

Розглянемо проблемні аспекти захисту права інтелектуальної власності в Україні, які явно суперечать вимогам Угоди. Серед найважливіших проблем можна назвати невизначеність у законодавстві багатьох моментів регулювання правовідносин у сфері, що стосується інтелектуальної діяльності, та відсутність належного механізму реалізації відповідних норм. Це тягне високий рівень правопорушень в цій сфері, зокрема, таких як піратство, розповсюдження підробленої продукції, незаконне використання торгівельних марок, нечесна конкуренція, що разом завдає величезних збитків в галузях, де переважає інтелектуальна діяльність.

В першу чергу причини того, що Україна не застосовує в повній мірі норми Угоди, полягають у недосконалості законодавчої системи. Прикладами можуть слугувати наявність суперечностей між законодавчими актами, що регулюють сферу авторського права та суміжних прав, неузгодженість правових визначень в різних законодавчих актах, невідповідність правових положень в деяких законах до Закону України „Про авторське право та суміжні права”; правова невизначеність деяких ключових понять, зокрема тих, що стосуються мережі Інтернет; відсутність спеціальних державних органів, які безпосередньо регулюють цю сферу ;відсутність деяких механізмів охорони інтелектуальної власності, зокрема попереджувальних заходів, належного рівня адміністративної та кримінальної відповідальності, що є нагальною проблемою для сфери авторського та суміжних прав (насамперед для лазерних дисків) тощо.

Засобами подолання цих недоліків є передусім зміна та вдосконалення національного законодавства. Це може бути здійснене за рахунок : вивчення існуючих нормативно-правових актів та усунення розбіжностей, суперечностей між ними, а також їх зміни з метою запозичення корисних аспектів світової нормативної бази з цього питання; прийняття нових нормативних документів, які б більш точно регулювали окремі аспекти охорони інтелектуальної власності; кодифікації нормативно-правових актів з метою спрощення роботи з ними та підвищення їх дієвості.

Також важливим є підвищення правової культури населення, внесенням у свідомість людей економічної значимості захисту інтелектуальної власності. Це може бути досягнено за допомогою правової просвіти населення, обговорення цієї теми на класних годинах, проведення соціальної реклами. Актуальною є підготовка кваліфікованих кадрів у сфері ІВ. Таке може відбуватися за рахунок збільшення державного замовлення на підготовку таких фахівців. Важливим також є вивчення іноземної судової практики та запозичення позитивних моментів з цього досвіду, формування власної теоретичної та практичної бази з цих питань.

Угода про торгівельні аспекти інтелектуальної власності – важливе досягнення світової правотворчої діяльності. Тому імплементація та ефективне застосування її норм було б надзвичайно корисним як для внутрішнього добробуту, так і для зовнішнього престижу.